Азитрокс капсулы 500 мг 3 шт

Зміст статті

• Інструкція та виробник
• Склад препарату
• Фармакологічна дія
• Показання до застосування
• Застосування при вагітності та годуванні груддю
• Протипоказання
• Побічні дії
• Взаємодія з іншими препаратами
• Як приймати, курс і дозування
• Передозування
• Спеціальні вказівки
• Форма випуску та умови зберігання
• Термін придатності

Інструкція та виробник

Азитрокс капсули 500 мг (3 шт.) — антибіотик широкого спектру дії, що містить активний компонент азитроміцину дигідрат. Виробник препарату — Фармстандарт-Лексредства, Росія.

Склад препарату

Фармакологічна дія

Азитрокс належить до групи макролідних антибіотиків — азалідів.

Фармакодинаміка

Препарат бактеріостатично пригнічує синтез білка бактерій шляхом зв’язування з 50S субодиницею рибосом, що затримує ріст і розмноження бактерій. У високих концентраціях діє бактерицидно. Активний як проти позаклітинних, так і внутрішньоклітинних патогенів.

Діє на широкий спектр мікроорганізмів, у тому числі:

• Грампозитивні аеробні: Streptococcus spp., Staphylococcus aureus (метицилінчутливі);
• Грамнегативні аероби: Haemophilus influenzae, Legionella pneumophila, Neisseria gonorrhoeae тощо;
• Деякі анаероби: Prevotella spp., Clostridium perfringens;
• Внутрішньоклітинні збудники: Chlamydia trachomatis, Mycoplasma pneumoniae, Borrelia burgdorferi.

Фармакокінетика

• Добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті; максимальна концентрація в крові досягається через 2,5–3 години після прийому.
• Біодоступність складає близько 37%.
• Широко розподіляється у тканинах, особливо дихальної системи, шкіри, м’яких тканинах, урогенітальному тракті.
• Концентрація в тканинах у 10-50 разів вища, ніж у плазмі, зберігається 5-7 діб після останнього прийому.
• Метаболізується у печінці, виводиться в основному у незміненому вигляді кишечником (50%) і частково нирками (12%).

Показання до застосування

Азитрокс застосовується для лікування інфекційно-запальних захворювань, викликаних чутливими мікроорганізмами:

• Інфекції верхніх дихальних шляхів та ЛОР-органів (ангіна, синусит, тонзиліт, середній отит);
• Скарлатина;
• Інфекції нижніх дихальних шляхів (бактеріальні та атипові пневмонії, бронхіт);
• Інфекції шкіри та м’яких тканин (рожа, імпетиго, вторинно інфіковані дерматози);
• Інфекції урогенітального тракту (неускладнений уретрит і/або цервіцит);
• Початкова стадія хвороби Лайма (erythema migrans);
• Захворювання шлунка та дванадцятипалої кишки, асоційовані з Helicobacter pylori.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Препарат дозволений у період вагітності лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційні ризики для плода.

Проведені дослідження не виявили підвищеного ризику вроджених вад при застосуванні азитроміцину під час вагітності.

ВООЗ рекомендує азитроміцин для лікування хламідійної інфекції у вагітних.

Під час грудного вигодовування рекомендовано припинити годування на час лікування.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до азитроміцину, інших макролідів або компонентів препарату.
• Тяжка печінкова недостатність (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П’ю).
• Діти до 12 років з масою тіла менше 45 кг (для цієї лікарської форми).
• Одночасний прийом ерготаміну та дигідроерготаміну.

З обережністю: при порушеннях функції печінки та нирок, аритмії, прийомі антиаритмічних препаратів, антидепресантів, фторхінолонів, а також при міастенії.

Побічні дії

Побічні ефекти мають переважно оборотний характер і зникають після припинення прийому препарату. Основні системні прояви: