Фозикард таблетки 20 мг 28 шт

Зміст статті

• Опис препарату
• Виробник
• Склад
• Фармакологічні властивості
• Показання до застосування
• Застосування під час вагітності і лактації
• Протипоказання
• Побічні дії
• Взаємодія з іншими препаратами
• Як приймати, курс прийому і дозування
• Передозування
• Спеціальні вказівки
• Умови зберігання
• Термін придатності

Опис препарату Фозикард 20 мг

Фозикард – це лікарський засіб у вигляді таблеток плоскоциліндричної форми білого або майже білого кольору, призначений для лікування артеріальної гіпертензії та хронічної серцевої недостатності. Кожна таблетка містить 20 мг активної речовини фозиноприлу натрію.

На таблетках міститься маркування «FL 20», що підтверджує дозування препарату.

Виробник

Препарат виробляє компанія Здравле ХФЗ АД, розташована у Сербії.

Склад

Фармакологічні властивості

Фармакотерапевтична група

Інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) – КОД АТХ: C09AA09.

Фармакодинаміка

Фозикард є проліками, в організмі перетворюється в активний метаболіт – фозиноприлат, який блокує перетворення ангіотензину I в ангіотензин II. Це призводить до розширення кровоносних судин (вазодилатація), зниження секреції альдостерону, а отже – антигіпертензивного ефекту, діуретичного та калійзберігаючого впливу.

Після прийому внутрішньо ефект зниження артеріального тиску починається вже через 1 годину, найбільший прояв досягається через 2-6 годин та зберігається до 24 годин. Толерантність до препарату при тривалому застосуванні не формується.

Фармакокінетика

• Абсорбція фозиноприла з травного тракту становить приблизно 30-40% і не залежить від їжі, хоча її швидкість може знижуватися.
• Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через близько 3 годин після прийому.
• Фозиноприлат – активний метаболіт – майже на 95% зв’язаний з білками плазми.
• Виводиться препарату шляхом з рівною участю печінки та нирок.
• Переклади з порушеннями функції нирок або печінки впливають на кліренс фозиноприлату, однак дозова корекція не є обов’язковою.

Показання до застосування

• Артеріальна гіпертензія (монотерапія або в комбінації з іншими гіпотензивними засобами, зокрема тіазидними діуретиками).
• Хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії).

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Фозикард протипоказаний під час вагітності, особливо у другому та третьому триместрах, оскільки може спричинити важкі порушення розвитку плоду, включно з пошкодженнями нирок, кісток черепа та інших важливих органів, порушеннями кровообігу плода.

При необхідності застосування препарату під час лактації грудне вигодовування слід припинити, оскільки фозиноприл виділяється з грудним молоком.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до фозиноприлу або інших АПФ-інгібіторів.
• Наслідки або наявність ангіоневротичного набряку (у тому числі в анамнезі).
• Одночасне застосування з аліскіреном у пацієнтів із цукровим діабетом або помірною/важкою нирковою недостатністю.
• Одночасне застосування з антагоністами рецепторів ангіотензину II (АРА II) у пацієнтів з діабетичною нефропатією.
• Поєднання з інгібіторами нейтральної ендопептидази (наприклад, сакубитрилом).
• Дефіцит лактази, непереносимість лактози.
• Вік до 18 років.
• Вагітність та період годування груддю.

Побічні дії

Побічні ефекти від застосування Фозикарду різноманітні. Частота виникнення наведена відповідно до класифікації ВООЗ:

• Інфекції та паразитарні захворювання: часто – інфекції верхніх дихальних шляхів, фарингіт, риніт.
• Порушення з боку крові та лімфатичної системи: нерідко – еозинофілія, нейтропенія.
• З боку психіки: часті – безсоння, сонливість, зміни настрою.
• Нервова система: часті – головокружіння, головний біль, парестезії.
• Органи зору: часті – порушення зору.
• Органи слуху та лабіринтні порушення: можлива болючість і шум у вухах.
• Серце: часті – тахікардія, серцебиття, аритмії.
• Судини: часті – різке зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія.
• Дихальна система: часті – сухий кашель, порушення синусового ритму.
• Шлунково-кишковий тракт: часті – нудота, блювота, діарея, дискомфорт у животі.
• Шкіра та підшкірні тканини: часті – висипання, можливий ангіоневротичний набряк.
• Скелетно-м’язова система: часто – біль, міалгії.
• З боку нирок і сечовивідних шляхів: часті – порушення сечовипускання.
• Загальні розлади: часті – астенія, втома, біль у грудній клітині.
• Лабораторні: часті – підвищення печінкових трансаміназ, гіперкаліємія.

Взаємодія з іншими препаратами

Фозикард може взаємодіяти з багатьма медикаментами, що вимагає обережного призначення та контролю стану пацієнта:

• Калийзберігаючі діуретики, препарати калію, замінники солі: підвищують ризик гіперкаліємії.
• Інгібітори АПФ в комбінації з АРА II або аліскіреном: підвищують ризик артеріальної гіпотензії, порушень функції нирок.
• Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) та селективні інгібітори ЦОГ-2: можуть знижувати антигіпертензивний ефект Фозикарду та погіршувати ниркову функцію.
• Препарати літію: підвищують ризик інтоксикації літієм, вимагають контролю концентрації літію в крові.
• Гіпоглікемічні засоби: Фозикард може посилювати їхній ефект.
• Аллопуринол, прокаїнамід, імуносупресанти: підвищують ризик розвитку лейкопенії або агранулоцитозу.
• Інші взаємодії: з антацидними засобами, інгібіторами нейтральної ендопептидази, інгібіторами mTOR та інші, вказані в інструкції, можуть потребувати корекції лікування.

Як приймати, курс прийому і дозування

Фозикард приймають внутрішньо, дозування підбирається індивіду