Грандаксин таблетки 50 мг, 60 шт

Зміст статті

• Виробник
• Склад
• Фармакологічна дія
• Показання
• Застосування при вагітності та годуванні груддю
• Протипоказання
• Побічні ефекти
• Взаємодії
• Як приймати, дози та курс лікування
• Передозування
• Спеціальні вказівки
• Форма випуску, умови зберігання та термін придатності

Виробник

Грандаксин таблетки 50 мг, 60 шт. виробляє компанія ЕГІС, Угорщина. Препарат відпускається за рецептом.

Склад

Фармакологічна дія

Грандаксин належить до групи атипових бензодіазепінових препаратів. Основна дія — анксиолітична, тобто зменшення тривожності. При цьому препарат практично не викликає седативного, міорелаксуючого та протисудомного ефектів.

Грандаксин діє як психовегетативний регулятор, усуває різноманітні форми вегетативних розладів і має помірну стимулюючу активність.

Завдяки відсутності міорелаксуючого ефекту його можна призначати пацієнтам із міопатіями та міастенією. Препарат у терапевтичних дозах не викликає фізичної чи психічної залежності, а також не провокує розвиток синдрому відміни, що є вагомою перевагою перед класичними бензодіазепінами.

Грандаксин відноситься до денних анксиолітиків, що означає, що він не викликає значної сонливості чи порушення уваги у пацієнтів.

Фармакокінетика

• Швидко і практично повністю всмоктується в травному тракті при пероральному прийомі.
• Максимальна концентрація (Cmax) у крові досягається протягом 2 годин.
• Концентрація в плазмі знижується моноекспоненціально.
• Тофізопам не кумулюється в організмі.
• Метаболіти фармакологічної активності не мають.
• Виводиться головним чином з сечею (60–80%) у формі кон’югатів з глюкуроновою кислотою, близько 30% — з калом.
• Період напіввиведення (T1/2) становить 6–8 годин.

Показання для застосування

• Неврози та неврозоподібні стани (емоційне напруження, вегетативні розлади, тривога, апатія, нав’язливі переживання).
• Реактивні депресії із помірними психопатологічними проявами.
• Розлада психічної адаптації (зокрема посттравматичний стресовий розлад).
• Клімактеричний синдром, як самостійний препарат або в комбінації з гормональними засобами.
• Передменструальний синдром.
• Кардіалгії у складі монотерапії або комбінованого лікування.
• Алкогольний абстинентний синдром.
• Міастенія, міопатії, неврогенні м’язові атрофії й інші патологічні стани із вторинними невротичними симптомами, особливо коли протипоказані анксиолітики із міорелаксуючим ефектом.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Препарат протипоказаний у першому триместрі вагітності.

Під час лікування слід припинити грудне вигодовування.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до тофізопаму або інших складників препарату.
• Виражене психомоторне збудження, агресивність чи глибока депресія.
• Декомпенсована дихальна недостатність.
• Перший триместр вагітності.
• Період лактації.
• Синдром зупинки дихання уві сні.
• Одночасне застосування з такролімусом, сиролімусом, циклоспорином.
• Непереносимість галактози, вроджена недостатність лактази або синдром мальабсорбції глюкози і галактози (через вміст лактози).

Обережно: декомпенсований хронічний респіраторний дистрес, гостра дихальна недостатність в анамнезі, закритокутова глаукома, епілепсія, органічні ураження головного мозку (наприклад, атеросклероз).

Побічні дії

• З боку травної системи: зниження апетиту, запор, підвищене газоутворення, нудота, сухість у роті, у рідкісних випадках застійна жовтяниця.
• З боку центральної нервової системи: головний біль, безсоння, підвищена дратівливість, психомоторне збудження, сплутаність свідомості, можливі судомні напади у пацієнтів з епілепсією.
• Алергічні реакції: екзантема, скарлатиноподібна екзантема, свербіж.
• Опорно-руховий апарат: напруження м’язів, біль у м’язах.
• Дихальна система: пригнічення дихання.

Взаємодії з іншими препаратами

• Одночасний прийом такролімусу, сиролімусу, циклоспорину протипоказаний через підвищення концентрації цих препаратів.
• Тофізопам посилює седативний ефект ЦНС-заспокійливих, анальгетиків, антидепресантів, антигістамінних (H1), снотворних, антипсихотичних препаратів, що може призвести до угнетення дихання.
• Індуктори печінкових ферментів (алкоголь, нікотин, барбітурати, протиепілептичні засоби) можуть посилювати метаболізм тофізопаму, знижуючи його концентрацію.
• Деякі протигрибкові засоби (кетоконазол, ітраконазол) уповільнюють печінковий метаболізм тофізопаму, підвищуючи його концентрацію в плазмі.
• Антигіпертензивні засоби, клонидин і антагоністи кальцієвих каналів, можуть посилювати дію тофізопаму. Бета-блокатори можуть уповільнювати його метаболізм, але без клінічного значення.
• Тофізопам може підвищувати рівень дигоксину в крові.
• Бензодіазепіни можуть впливати на антикоагулянтну дію варфарину.
• Длительне застосування дисульфіраму гальмує метаболізм тофізопаму.
• Антацидні засоби впливають на всмоктування препарату; циметидин і омепразол пригнічують метаболізм тофізопаму.
• Прийом пероральних контрацептивних засобів може знижувати метаболізм тофізопаму.
• Тофізопам пом’якшує пригнічуючу дію алкоголю на ЦНС.

Як приймати, курс лікування і дозування

Препарат приймають всередину.

Дозування лікар підбирає індивідуально залежно від стану пацієнта, клінічної форми захворювання та індивідуальної чутливості.