Хемомицин капсулы 250 мг 6 шт

Зміст

• Виробник
• Склад
• Фармакологічна дія
• Показання
• Застосування при вагітності та грудному вигодовуванні
• Протипоказання
• Побічні дії
• Взаємодії
• Як приймати, курс прийому та дозування
• Передозування
• Спеціальні вказівки
• Форма випуску, умови зберігання та термін придатності
• Діюча речовина

Виробник

Хемомицин капсули 250 мг 6 шт виробляє компанія Хемофарм А.Д. (Сербія), відомий виробник лікарських засобів, які відповідають міжнародним стандартам якості.

Склад

* Кількість лактози залежить від активності діючої речовини.

Фармакологічна дія

Фармакотерапевтична група

Антибіотик групи азалід, код АТХ: J01FA10.

Фармакодинаміка

Азитроміцин – макролідний антибіотик групи азалід, який рефверсивно зв’язується з 50S-субодиницею рибосом бактерій, блокуючи синтез білка і пригнічуючи ріст мікроорганізмів.

Чутливі мікроорганізми:

• Аеробні грампозитивні: Staphylococcus aureus (метицилінчутливі), Streptococcus pneumoniae (пеніцилінчутливі), Streptococcus pyogenes.
• Аеробні грамнегативні: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Legionella pneumophila, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Neisseria gonorrhoeae.
• Анаеробні: Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Prevotella spp., Porphyromonas spp..
• Інші: Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Borrelia burgdorferi.

Умерено чутливі: Streptococcus pneumoniae з помірною або резистентністю до пеніциліну.

Резистентні: Enterococcus faecalis, β-гемолітичні стрептококи групи А, метицилінрезистентні та інші стійкі штами стафілококів, відомі біти-гемолітичні анаероби, зокрема Bacteroides fragilis.

Фармакокінетика

• Азитроміцин добре проникає в тканини та фагоцити, не порушуючи їх функції, концентруючись в осередках запалення.
• Низька концентрація у плазмі крові, але висока в тканинах із тривалим періодом піввиведення – 65-72 години.
• Здатний проходити гистогематичні бар’єри, накопичується в тканинах дихальних шляхів, сечостатевих органах, шкірі, а також всередині клітин.
• Виводиться переважно кишечником у незміненому вигляді, частково – нирками.

Показання

Хемомицин призначається для лікування інфекційно-запальних захворювань, викликаних чутливими мікроорганізмами:

• Інфекції верхніх дихальних шляхів і лор-органів (ангіна, синусит, тонзиліт, середній отит);
• Скарлатина;
• Інфекції нижніх дихальних шляхів (бактеріальна та атипова пневмонія, бронхіт);
• Інфекції шкіри і м’яких тканин (рожа, імпетиго, вторинно інфіковані дерматози);
• Інфекції урогенітального тракту (неускладнений уретрит і/або цервіцит);
• Хвороба Лайма (бореліоз) на початковій стадії (erythema migrans);
• Захворювання шлунка та дванадцятипалої кишки, асоційовані з Helicobacter pylori (у складі комбінованої терапії).

Застосування при вагітності та грудному вигодовуванні

Під час вагітності Хемомицин застосовують лише у випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Під час лактації прийом препарату вимагає прийняття рішення щодо тимчасового припинення грудного вигодовування.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до макролідних антибіотиків;
• Важкі порушення функції печінки та нирок;
• Дитячий вік до 16 років;
• Одночасне застосування з ерготаміном і дигідроерготаміном.

З обережністю: при помірних порушеннях печінки та нирок, пацієнтам з аритміями або схильністю до подовження інтервалу QT, особливо при одночасному призначенні терфенадину, варфарину, дигоксину.

Побічні дії

Можливі реакції різних органів і систем:

• ЦНС: головокружіння, головний біль, сонливість, судоми, парестезії, астенія, безсоння, підвищена збудливість, обмороки, агресивність, нервозність.
• Органи чуття: шум у вухах, тимчасове порушення слуху, порушення зору, зміни сприйняття смаку та запаху.
• Серцево-судинна система: тахікардія, аритмії, подовження інтервалу QT, зміни артеріального тиску.
• Травна система: нудота, блювання, діарея, абдомінальні болі, метеоризм, холестатична жовтяниця, гепатит, панкреатит, псевдомембранозний коліт, інші порушення.
• Кров і лімфатична система: тромбоцитопенія, нейтропенія, лейкопенія, нейтрофілія.
• Алергічні реакції: свербіж, висипи, ангіоневротичний набряк, крапивниця, фотосенсибілізація, анафілактичні реакції, синдром Стівенса-Джонсона.
• Опорно-руховий апарат: артралгія.
• Сечовидільна система: нефрит, гостра ниркова недостатність.
• Місцеві реакції: біль і запалення у місці введення препарату.
• Інші: кандидоз, втома, недомагання, анорексія, вагініт.

Взаємодії

• Антациди, що містять алюміній або магній, можуть уповільнювати всмоктування азитроміцину.
• Етанол та їжа знижують і уповільнюють абсорбцію препарату.
• При одночасному застосуванні з варфарином можливе посилення антикоагулянтного ефекту.
• Азитроміцин підвищує концентрацію дигоксину та інших препаратів, що окислюються мікросомальною системою печінки.
• Одночасний прийом з ерготаміном і дигідроерготаміном підсилює токсичність останніх.
• Лінкозаміни знижують ефективність азитроміцину, тетрацикліни і хлорамфенікол – підсилюють.
• Фармацевтично азитроміцин несумісний з гепарином.

Як приймати, курс прийому та дозування

В