Ко-Диротон таблетки 12,5 мг+20 мг 30 шт

Зміст

• Виробник
• Склад
• Фармакологічна дія
• Показання
• Застосування під час вагітності та годування груддю
• Протипоказання
• Побічні дії
• Взаємодія з іншими препаратами
• Як приймати, курс лікування та дозування
• Передозування
• Спеціальні вказівки
• Форма випуску, умови зберігання і строк придатності

Виробник

Ко-Диротон виробляє компанія Гедеон Ріхтер Польща ООО, Польща.

Склад

Одна таблетка містить:

• лізиноприл дигідрат – 21,77 мг, що відповідає 20 мг лізиноприлу;
• гідрохлоротіазид – 12,5 мг.

Фармакологічна дія

Ко-Диротон має комбіновану дію, що включає антигіпертензивний та діуретичний ефекти. Лізиноприл належить до інгібіторів АПФ, які блокують утворення ангіотензину II, забезпечуючи зниження артеріального тиску. Гідрохлоротіазид – тіазидний діуретик, який сприяє виведенню надлишку рідини та солей з організму, що підсилює антигіпертензивний ефект.

Показання

Препарат рекомендований для лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів із показанням до комбінованої терапії.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Прийом лізиноприлу вагітними заборонений. Якщо вагітність встановлена під час лікування, препарат слід негайно скасувати.

Інгібітори АПФ можуть негативно впливати на плід у ІІ та ІІІ триместрах (проявляється зниженням АТ, нирковою недостатністю, внутрішньоутробною смертю), хоча в І триместрі негативних даних немає.

Під час лікування слід припинити годування груддю.

Протипоказання

• Гіперчутливість до лізиноприлу, сульфаніламідів або інших інгібіторів АПФ;
• Анурія;
• Ангіоневротичний набряк (в тому числі в анамнезі при застосуванні інгібіторів АПФ);
• Гемодіаліз з використанням високопроточних мембран;
• Гіперкальціємія, гіпонатріємія;
• Порфірія;
• Прекома, печінкова кома;
• Тяжкі форми цукрового діабету;
• Вагітність, період лактації;
• Вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).

Обережно застосовувати при аортальному стенозі, гіпертрофічній кардіоміопатії, двобічному стенозі ниркових артерій, хронічній нирковій недостатності, первинному гіперальдостеронізмі, артеріальній гіпотензії та ін.

Побічні дії

Найчастіше зустрічаються головокружіння та головний біль.

Серцево-судинна система:

• Різке зниження АТ, біль у грудях, ортостатична гіпотензія, тахікардія, брадикардія, порушення AV-провідності, інфаркт міокарда.

Шлунково-кишковий тракт:

• Нудота, блювання, абдомінальний біль, сухість у роті, діарея, диспепсія, анорексія, зміна смаку, панкреатит, гепатит, жовтяниця.

Нервова система:

• Лабільність настрою, порушення концентрації уваги, парестезії, сонливість, судоми, астенічний синдром, спутаність свідомості.

Дихальна система:

• Диспноє, бронхоспазм, апное.

Шкірні реакції:

• Кропив’янка, підвищена пітливість, алопеція, фотосенсибілізація.

Алергічні реакції:

• Ангіоневротичний набряк обличчя, губ, язика, гортані, висип, свербіж, лихоманка, васкуліт.

Органи кровотворення:

• Лейкопенія, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, анемія.

Сечостатева система:

• Уремія, олігурія/анурія, порушення функції нирок, гостра ниркова недостатність, зниження потенції.

Лабораторні показники:

• Гіперкаліємія, гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпомагніємія, гіпохлоремія, гіперкальціємія, гіперурикемія, підвищення креатиніну, активності печінкових ферментів, зниження толерантності до глюкози.

Інші:

• Сухий кашель, артралгії, міалгії, загострення подагри, васкуліт.

Взаємодія з іншими препаратами

• Підвищує ризик гіперкаліємії з калийзберігаючими діуретиками, препаратами калію та замінниками солі;
• Підсилює гіпотензивний ефект при одночасному застосуванні з вазодилататорами, етиловим спиртом, барбітуратами, фенотіазинами, трициклічними антидепресантами;
• Зменшує антигіпертензивний ефект при спільному прийомі з НПЗП та естрогенами;
• Затримує виведення літію, посилюючи кардіо- і нейротоксичність літію;
• Знижує всмоктування при застосуванні з антацидами та колестіраміном;
• Посилює нейротоксичність саліцилатів;
• Ослаблює дію гіпоглікемічних препаратів;
• Зменшує ефективність пероральних контрацептивів;
• Під час прийому Метилдопи можливий гемоліз.

Як приймати, курс лікування та дозування

Застосовують внутрішньо, по 1 таблетці 1 раз на добу.

Якщо через 2-4 тижні терапевтичний ефект недостатній, дозу можна збільшити до 2 таблеток 1 раз на добу.

У пацієнтів з кліренсом креатиніну 30-80 мл/хв препарат допускається до застосування після підбору дози окремих компонентів.

Рекомендована початкова доза лізиноприлу при неускладненій нирковій недостатності – 5-10 мг.

Важливо відмінити діуретики за 2-3 дні до початку терапії для попередження симптоматичної артеріальної гіпотензії.

Передозування

• Симптоми: різке зниження АТ, сухість у роті, сонливість, затримка сечовипускання, запор, збудження, підвищена дратівливість.
• Лікування: симптоматичне, внутрішньовенне введення рідини, контроль АТ, корекція водно-сольового балансу, моніторинг рівня електролітів, сечовини, креатиніну і діурезу.

Спеціальні вказівки

Характерним є ризик різкого зниження артеріального тиску у пацієнтів із дефіцитом об’єму циркулюючої крові, викликаного діуретиками, діареєю, блюванням або низькосольною дієтою.

У хворих із хронічною серцевою недостатністю й нирковою дисфункцією лікування має починатися під суворим медичним контролем.

Ангіоневротичний набряк гортані – потенційно фатальне ускладнення, що потребує негайної терапії адреналіном та забезпечення прохідності дихальних шляхів.

Сухий кашель може виникати внаслідок застосування інгібіторів АПФ і зазвичай проходить після скасування препарату.

Під час лікування слід утримуватися від вживання алкоголю, оскільки він підвищує гіпотензивний ефект.

Рекомендується контроль рівня калію, глюкози, сечовини, ліпідів у крові.

Будьте обережні при управлінні транспортом та виконанні робіт, що потребують підвищеної уваги, через можливе головокружіння.

Форма випуску, умови зберігання і строк придатності