- Головна
- Лекарственные средства
- Лекарства для терапии эндокринологических заболеваний
- Средства для лечения заболеваний щитовидной железы
- L-Тироксин 150 Берлин-Хеми таблетки 150 мкг 100 шт
L-Тироксин 150 Берлин-Хеми таблетки 150 мкг 100 шт
Зміст статті
- Виробник
- Склад
- Фармакологічна дія
- Показання до застосування
- Застосування при вагітності та грудному вигодовуванні
- Протипоказання
- Побічні дії
- Взаємодія з іншими препаратами
- Як приймати, курс прийому та дозування
- Передозування
- Спеціальні вказівки
- Форма випуску та умови зберігання
- Термін придатності
Виробник
L-Тироксин 150 Берлин-Хеми виробляється компанією Берлин-Хеми АГ (Berlin-Chemie AG), Німеччина.
Склад
Одна таблетка містить активну діючу речовину:
- Левотироксин натрію – 150 мкг
Вспоміжні речовини:
- Кальцію гідрофосфат дигідрат
- Целюлоза мікрокристалічна
- Карбоксиметилкрохмаль натрію (тип А)
- Декстрин
- Гліцериди довгоцепочечні парціальні
Фармакологічна дія
Фармакодинаміка
L-Тироксин є синтетичним левовращаючим ізомером тироксину. У організмі він частково перетворюється в активний гормон – трийодтиронін (Т3), який впливає на розвиток і ріст тканин, регулює обмін речовин.
У малих дозах препарат має анаболічний ефект на білковий та жировий обмін. У середніх дозах він стимулює ріст і розвиток, підвищує потребу тканин в кисні, стимулює метаболізм білків, жирів і вуглеводів, активує діяльність серцево-судинної системи та центральної нервової системи. Великі дози пригнічують секрецію тиреотропного гормону гіпофіза.
Терапевтичний ефект зазвичай проявляється через 7–12 днів після початку прийому. При гіпотиреозі клінічний ефект настає через 3–5 днів, а дифузний зоб може зменшитись або зникнути протягом 3–6 місяців.
Фармакокінетика
| Параметр | Опис |
|---|---|
| Всмоктування | Левотироксин всмоктується майже повністю у верхньому відділі тонкої кишки. Абсорбція становить до 80%. Прийом їжі знижує всмоктування. Максимальна концентрація в крові досягається через 5–6 годин. |
| Розподіл | Понад 99% левотироксину зв’язується з білками плазми (тироксинзв’язуючим глобуліном, преальбуміном і альбуміном). В тканинах відбувається перетворення левотироксину в Т3 та неактивні метаболіти. |
| Метаболізм | Гормони метаболізуються у печінці, нирках, мозку та м’язах. Процес включає дезамінування, декарбоксилювання та кон’югацію з сірчаною та глюкуроновою кислотами. |
| Виведення | Метаболіти виводяться з сечею та жовчю. Період напіввиведення становить 6–7 днів, залежно від стану пацієнта (при тиреотоксикозі – 3–4 дні, при гіпотиреозі – 9–10 днів). |
Показання до застосування
- Гіпотиреоїдні стани різної етіології, включаючи післяопераційні або медикаментозні наслідки
- Профілактика рецидиву вузлового зоба після резекції щитоподібної залози
- Дифузний еутиреоїдний зоб
- Дифузний токсичний зоб – у післятиреостатичному еутиреоїдному стані
- Рак щитоподібної залози – після операції для запобігання рецидиву та в замісній терапії
- Діагностичний засіб при проведенні тесту тиреоїдної супресії
- В комплексній терапії: хвороба Грейвса, автоімунний тиреоїдит
Застосування при вагітності та грудному вигодовуванні
Терапія левотироксином натрію при гіпотиреозі під час вагітності та лактації необхідна і має продовжуватися, оскільки потреба в тироксині у вагітних зростає через підвищення рівня тироксинзв’язуючого глобуліну.
Концентрація гормону в грудному молоці недостатня для розвитку порушень у дитини, навіть при високих дозах препарату. Проте застосування комбінації з тиреостатиками протипоказане через ризик розвитку гіпотиреозу у плода.
Категорія впливу на плід за FDA: А.
Протипоказання
- Підвищена чутливість до компонентів препарату
- Нелікований тиреотоксикоз
- Гострий міокардит
- Нескомпенсована недостатність кори надниркових залоз
- Гострий інфаркт міокарда
- Підвищений артеріальний тиск
Побічні дії
При підвищеній індивідуальній чутливості можливі алергічні реакції. При правильному застосуванні під контролем лікаря побічних ефектів, як правило, не виникає.
Взаємодія з іншими препаратами
- Левотироксин посилює дію непрямих антикоагулянтів, що може потребувати корекції їх дозування.
- Одночасний прийом з трициклічними антидепресантами може посилити їх ефект.
- Тиреоїдні гормони збільшують потребу в інсуліні та пероральних гіпоглікеміках.
- Зниження ефективності серцевих глікозидів при одночасному застосуванні.
- Колестирами, колестипол та гідроксид алюмінію зменшують всмоктування левотироксину.
- Анаболічні стероїди, аспарагіназа, тамоксифен можуть впливати на зв’язування препарату з білками плазми.
- Фенітоїн, саліцилати, клофібрат, фуросемід можуть підвищувати концентрацію вільного гормону.
- Соматотропін може прискорювати закриття зон росту у дітей при спільному застосуванні.
- Прийом фенобарбіталу, карбамазепіну і рифампіцину може потребувати підвищення дозування.
- Естрогени знижують ефективність препарату через підвищення зв’язування гормонів з тиреоглобуліном.
- Інші ліки (амідарон, аміноглутетимід, ПАСК, тіонамід, бета-блокатори тощо) впливають на метаболізм і розподіл препарату.
Як приймати, курс прийому та дозування
Дозування препарату визначається індивідуально залежно від діагнозу.
Прийом – внутрішньо, натщесерце, за 30 хвилин до їжі, запиваючи половиною склянки води, не розжовуючи таблетку.
Рекомендації за віком і станом
| Категорія | Дозування |
|---|---|
| Пацієнти молодші 55 років без ССЗ | 1,6–1,8 мкг/кг на добу |
| Пацієнти старші 55 років або з хворобами серця | 0,9 мкг/кг на добу |
Початковий етап замісної терапії при гіпотиреозі
| Група пацієнтів | Початкова доза |
|---|---|
| Жінки без ССЗ і до 55 років | 50–100 мкг/сут |
| Чоловіки без ССЗ і до 55 років | 50–150 мкг/сут |
| Пацієнти з ССЗ або старші 55 років | 25 мкг/сут |
Дозу підвищують по 25 мкг кожні 2 місяці до нормалізації рівня ТТГ.