- Головна
- Лекарственные средства
- Препараты для лечения неврологических, психиатрических заболеваний
- Средства для лечения рвоты, тошноты
- Латран таблетки покрытпленоб 4 мг 10 шт
Латран таблетки покрытпленоб 4 мг 10 шт
Зміст статті
- Інструкція та виробник
- Склад препарату
- Фармакологічна дія
- Показання до застосування
- Протипоказання
- Побічні дії
- Взаємодія з іншими препаратами
- Як приймати, курс лікування і дозування
- Передозування
- Спеціальні вказівки
- Форма випуску, умови зберігання та термін придатності
Інструкція та виробник
Латран таблетки, покриті плівковою оболонкою, 4 мг, 10 шт – лікарський препарат, який містить активну речовину ондансетрон, і застосовується для профілактики та лікування нудоти і блювання різного походження.
Виробник: Федеральне державне унітарне підприємство (ФГУП) «Фармзащита НПЦ», Росія.
Склад препарату
| Назва | Кількість в 1 таблетці |
|---|---|
| Активна речовина | ондансетрон гідрохлориду дигідрат (в перерахунку на основу) – 4 мг |
| Вспоміжні речовини | мікрокристалічна целюлоза (МКЦ), кремнію діоксид колоїдний (аеросил), картопляний крохмаль, магнію стеарат |
| Склад оболонки | гідроксипропілцеллюлоза, твин 80 (полісорбат), тропеолін О, касторове масло |
Фармакологічна дія
Латран є селективним антагоністом рецепторів 5-НТ3 (серотонінових рецепторів). Препарат ефективно пригнічує виникнення блювотного рефлексу шляхом блокації 5-НТ3 рецепторів як в центральній нервовій системі, так і в периферичній.
Він володіє також анксиолітичною активністю без седативного ефекту, не порушує координацію рухів та не знижує працездатність. Особливо препарат корисний для зменшення соматичних та психопатологічних симптомів алкогольного абстинентного синдрому.
Фармакокінетика
- Максимальна концентрація в плазмі (Cmax) після внутрішньом’язового введення досягається за 10 хвилин, після перорального прийому – приблизно через 1,5 години.
- Абсолютна біодоступність складає близько 60%.
- Зв’язування з білками плазми – 70–76%.
- Метаболізується в печінці, менше 5% препарату виводиться з сечею у незміненому вигляді.
- Період напіввиведення – близько 3 годин у здорових осіб; у пацієнтів похилого віку може доходити до 5 годин, при значній печінковій недостатності – 15–32 години.
Показання до застосування
- Нудота та блювання, спричинені променевою, хіміотерапією або радіотерапією протипухлинними препаратами;
- Профілактика і лікування післяопераційної нудоти та блювання;
- Симптоматичне лікування алкогольного абстинентного синдрому, особливо при легкому та середньому ступені тяжкості.
Протипоказання
- Гіперчутливість до будь-якого компонента препарату;
- Вагітність та період лактації;
- Дитячий вік до 2 років (безпека та ефективність застосування не встановлені).
Побічні дії
Як і будь-який ліків, Латран може викликати побічні реакції:
- З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, спонтанні рухові розлади, судоми;
- З боку серцево-судинної системи: біль у грудній клітці, депресія сегмента ST на ЕКГ, брадикардія, аритмії, артеріальна гіпотензія;
- З боку шлунково-кишкового тракту: ікота, сухість у роті, діарея, запор, іноді підвищення рівня амінотрансфераз у сироватці крові;
- Алергічні реакції: кропив’янка, бронхоспазм, ларингоспазм, ангіоневротичний набряк, анафілаксія;
- Інші: місцеві реакції (біль, печіння, почервоніння в місці введення), прилив крові до обличчя, відчуття жару, тимчасове порушення гостроти зору, гіпокаліємія.
Взаємодія з іншими препаратами
Ондансетрон метаболізується ферментною системою печінки (цитохром P450), тому слід з обережністю застосовувати разом із:
- Ферментативними індукторами P450: барбітурати, карбамазепін, рифампіцин, фенілбутазон, фенітозин, грізеофульвін тощо;
- Інгибіторами ферментів P450: алопуринол, макроліди, антидепресанти (інгібітори МАО), циметидин, еритроміцин, кетоконазол, метронидазол, верапаміл, хінідин тощо.
При сумісному застосуванні можливе підвищення або зниження концентрації ондансетрону, що вимагає контролю за станом пацієнта.
Як приймати, курс лікування і дозування
Латран застосовується внутрішньовенно, внутрішньом’язово та перорально залежно від стану пацієнта і показань.
Для хіміо- та радіотерапії
- При помірній еметогенності: 8 мг внутрішньовенно повільно або внутрішньом’язово безпосередньо перед процедурою; 8 мг (2 таблетки) перорально за 1-2 години до дії, далі 8 мг через 12 годин після початку терапії.
- При високій еметогенності: 8 мг внутрішньовенно безпосередньо перед хіміотерапією, потім повторні введення по 8 мг з інтервалом 2–4 години, або 24-годинна інфузія 24 мг зі швидкістю 1 мг/год.
- Для запобігання відстроченій блювоті рекомендується продовжити прийом таблеток 8 мг 2 рази на добу протягом 5 днів.
Післяопераційна профілактика та лікування нудоти і блювання
- Взрослим вводять 8 мг внутрішньовенно або внутрішньом’язово на початку наркозу або 16 мг перорально за годину до операції.
- Для купірування вже виниклої нудоти — 8 мг внутрішньом’язово або внутрішньовенно.
- Дітям старше 2 років — 0,1 мг/кг внутрішньовенно (максимальна доза 4 мг) до або після анестезії.
Симптоматичне лікування алкогольного абстинентного синдрому
Крапельне введення 8 мг розчину (4 мл 2 мг/мл) в 400 мл гемодезу, хлосолю або фізіологічного розчину. При потребі можливе повторне введення.
Застереження при особливих станах
- Пожилим пацієнтам корекція дози не потрібна.
- При ураженнях нирок дозування не змінюється.
- При печінковій недостатності дозу рекомендовано знизити до 8 мг на добу.
Передозування
При передозуванні проводиться симптоматична терапія. Виклик блювоти (іпекакуана) не рекомендовано через токсичний вплив ондансетрону.
Специфічного антидоту не існує.
Спеціальні вказівки
- Можливі реакції гіперчутливості у пацієнтів, що раніше мали аналогічні реакції на селективні антагоністи рецепторів 5-НТ3.
- Пацієнти з ознаками непрохідності кишечника повинні перебувати під регулярним наглядом через можливість запору на фоні прийому препарату.
- Розчин для інфузій готується безпосередньо перед застосуванням і може зберігатися не більше 24 годин при 2–8°C.
- При розведеному ін’єкційному розчині захист від світла не потрібен.