- Головна
- Лекарственные средства
- Лекарства для терапии сердечно-сосудистых заболеваний
- Лекарства для нормализации высокого давления
- Лозап таблетки покрытпленоб 100 мг 90 шт
Лозап таблетки покрытпленоб 100 мг 90 шт
Зміст статті
- Інструкція по застосуванню та виробник
- Склад препарату
- Фармакологічна дія та фармакокінетика
- Показання до застосування
- Протипоказання
- Побічні дії
- Взаємодія з іншими препаратами
- Як приймати: дозування та курс лікування
- Передозування
- Спеціальні вказівки
- Форма випуску, умови зберігання та термін придатності
Інструкція по застосуванню та виробник
Лозап таблетки покриті плівковою оболонкою 100 мг — це препарат, основною діючою речовиною якого є лозартан калію, який застосовується для терапії артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності.
Виробник: Санека Фармасьютикалс а.с., Словацька Республіка.
Препарат відпускається за рецептом лікаря.
Склад препарату
| Компонент | Кількість (мг) | Примітки |
|---|---|---|
| Діюча речовина: лозартан калію | 100 | Основний компонент, що забезпечує гіпотензивний ефект |
| МКЦ (мікрокристалічна целюлоза) | 160 | Вспоміжна речовина, формує ядро таблетки |
| Манітол | 100 | Допоміжна речовина |
| Кросповідон | 20 | Допоміжна речовина |
| Кремнію діоксид колоїдний безводний | 4 | Антисцептик, стабілізатор |
| Тальк | 8 | Допоміжна речовина |
| Магнію стеарат | 8 | Ліпофільний агент |
| Огортка (плівкова оболонка) | 13,8 (Сепифілм 752), 0,2 (Макрогол 6000) | Гіпромелоза, МКЦ, макрогол 2000 стеарат, діоксид титану |
Фармакологічна дія та фармакокінетика
Фармакологічна дія
Лозап має гіпотензивну дію. Лозартан є специфічним антагоністом рецепторів ангіотензину II підтипу АТ1, що призводить до зниження опору судин, артеріального тиску (як систолічного, так і діастолічного), зменшення концентрації адреналіну та альдостерону у крові.
Препарат не пригнічує киназу II — фермент, відповідальний за розпад брадікініну, що зменшує ризик розвитку кашлю, притаманного іншим класам антигіпертензивних засобів.
Він покращує толерантність до фізичного навантаження, перешкоджає гіпертрофії міокарда, має легкий діуретичний ефект і знижує тиск у малому колі кровообігу.
Фармакокінетика
- Після прийому всередину лозартан швидко абсорбується у шлунково-кишковому тракті, біодоступність складає близько 33%.
- Ефект першого проходження через печінку призводить до утворення активного метаболіту, що посилює та подовжує терапевтичний ефект.
- Максимальна концентрація лозартану в крові досягається приблизно через 1 годину, а активного метаболіту — через 3–4 години після прийому.
- Період напіввиведення лозартану — 1,5–2 години, метаболіту — 6–9 годин.
- Виводиться препарату з організму переважно з калом (приблизно 60%) та сечею (приблизно 35%).
Показання до застосування
- Артеріальна гіпертензія (підвищений артеріальний тиск)
- Серцева недостатність (у складі комбінованої терапії або при непереносимості/неефективності інгібіторів АПФ)
Протипоказання
- Підвищена чутливість до лозартану або будь-яких допоміжних речовин препарату
- Артеріальна гіпотензія (низький артеріальний тиск)
- Гіперкаліємія (підвищений рівень калію в крові)
- Дегідратація
- Вагітність та період лактації
- Вік до 18 років (без встановленої безпеки та ефективності)
Побічні дії
Побічні реакції можуть виникати з боку різних систем організму:
- Нервова система та органи чуття: головокружіння, астенія, втома, головний біль, безсоння, парестезії, депресія, мигрень, тремор, зміни зору, кон’юнктивіт.
- Дихальна система: закладеність носа, кашель, інфекції верхніх дихальних шляхів, фарингіт, синусит.
- Шлунково-кишковий тракт: нудота, діарея, диспептичні явища, біль у животі, анорексія, сухість у роті, блювота, гастрит, запор.
- Опорно-руховий апарат: судоми, міалгії, біль у спині, артралгії та артрити.
- Серцево-судинна система: ортостатична гіпотензія, тахікардія, брадикардія, аритмії та стенокардія.
- Сечостатева система: порушення функції нирок, інфекції сечовивідних шляхів, імпотенція, ослаблення лібідо.
- Шкіра: сухість, еритема, фотосенсибілізація, алопеція, свербіж, кропив’янка та ангіоневротичний набряк.
- Інші: гіперкаліємія (вкрай небезпечна при підвищенні калію в сироватці вище 5,5 ммоль/л).
Взаємодія з іншими препаратами
Лозап можна призначати разом з іншими гіпотензивними препаратами, включаючи:
- Гідрохлоротиазид
- Дигоксин
- Непрямі антикоагулянти
- Циметидин
- Фенобарбітал
Однак у пацієнтів із дегідратацією або при одночасному застосуванні калийзберігаючих діуретиків підвищується ризик гіпотензії та гіперкаліємії. Також лозартан взаємно підсилює ефект інших антигіпертензивних засобів.
Як приймати: дозування та курс лікування
- Препарат приймають всередину, незалежно від прийому їжі, переважно 1 раз на добу.
- При артеріальній гіпертензії початкова доза становить 50 мг на добу.
- У разі потреби доза може бути підвищена до 100 мг на добу (одним або двома прийомами).
- Для лікування серцевої недостатності початкова доза — 12,5 мг 1 раз на добу, з поступовим підвищенням до 50 мг протягом кількох тижнів.
- Пацієнтам, які отримують великі дози діуретиків, рекомендується починати лікування з дозою 25 мг.
- Корекція дози для людей похилого віку та пацієнтів з порушеннями функції нирок не потрібна, але хворим із захворюваннями печінки потрібне зниження дози.
Передозування
Симптоми передозування включають:
- Виражене зниження артеріального тиску
- Тахікардію або брадикардію (через вагусний ефект)
Лікування — симптоматичне, може застосовуватися форсований діурез. Гемодіаліз не є ефективним методом очищення від препарату.
Спеціальні вказівки
Перед початком лікування необхідно усунути дегідратацію. Лозап може збільшувати рівень сечовини та креатиніну у крові у пацієнтів із двостороннім стенозом ниркової артерії або стенозом єдиної ниркової артерії.
Під час лікування рекомендовано регулярне контролювання рівня калію у крові, особливо у пацієнтів похилого віку та хворих з порушенням функції нирок.