- Головна
- Лекарственные средства
- Лекарства для терапии сердечно-сосудистых заболеваний
- Лекарства для нормализации высокого давления
- Лозап таблетки покрытпленоб 50 мг 30 шт
Лозап таблетки покрытпленоб 50 мг 30 шт
Зміст статті
- Інструкція та виробник
- Склад
- Фармакологічна дія
- Показання до застосування
- Протипоказання
- Побічні дії
- Взаємодія з іншими препаратами
- Як приймати: дозування та курс лікування
- Передозування
- Спеціальні вказівки
- Форма випуску, умови зберігання та термін придатності
Інструкція та Виробник
Лозап – таблетки покриті плівковою оболонкою по 50 мг, у упаковці 30 штук. Препарат виробляє компанія Санека Фармасьютикалс а.с. (Словацька Республіка).
Цей лікарський засіб призначений для лікування артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності, та є представником групи антагоністів рецепторів ангіотензину II.
Склад
| Компонент | Кількість |
|---|---|
| Діюча речовина | Лозартан калію 50 мг |
| Вспоміжні речовини | МКЦ, манітол, кроскармеллоза натрію, повідон 30, магнію стеарат, гіпромеллоза, діоксид титану, тальк, пропіленгліколь |
Фармакологічна дія
Лозап – це гіпотензивний препарат, який є специфічним антагоністом рецепторів ангіотензину II (підтип АТ1). Він не пригнічує киназу II – фермент, що руйнує брадікінін.
Фармакодинаміка:
- Знижує загальний периферичний судинний опір (ОПСС), рівень адреналіну і альдостерону в крові та артеріальний тиск (АД).
- Зменшує навантаження на серце (постнавантаження), має діуретичний ефект.
- Запобігає розвитку гіпертрофії міокарда.
- Покращує толерантність до фізичних навантажень при серцевій недостатності.
Гіпотензивний ефект після одноразового прийому досягає максимуму через 6 годин і тримається до 24 годин. Максимальний лікувальний ефект розвивається через 3-6 тижнів регулярного застосування.
Фармакокінетика
- Абсорбція: швидка з травного тракту, біодоступність ~33%
- Метаболізм: проходить через печінку за участю ферменту CYP2С9 з утворенням активного метаболіту
- Зв’язування з білками плазми: 99%
- Час досягнення максимальної концентрації (Cmax): лозартан - 1 година, активний метаболіт – 3-4 години
- Період напіввиведення: лозартан – 1,5-2 години, метаболіт – 6-9 годин
- Виведення: 35% нирками, 60% – печінкою з калом
Показання до застосування
- Артеріальна гіпертензія
- Серцева недостатність (у складі комбінованої терапії або при непереносимості/неефективності інгібіторів АПФ)
Протипоказання
- Підвищена чутливість до компонентів препарату
- Артеріальна гіпотензія
- Гіперкаліємія
- Дегідратація
- Вагітність і період лактації
- Дитячий вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені)
Побічні дії
Зазвичай препарат добре переноситься. Однак у пацієнтів можуть виникати побічні реакції з різних систем органів.
| Система органів | Поширеність та приклади побічних ефектів |
|---|---|
| Нервова система та органи чуття | Головокружіння, астенія, втома, головний біль, безсоння (≥1%). Менш ніж 1% — занепокоєння, сонливість, порушення пам'яті, мигрень, депресія та інші. |
| Дихальна система | Закладеність носа, кашель*, інфекції верхніх дихальних шляхів (≥1%). Менш ніж 1% — диспное, бронхіт, риніт. |
| Травна система | Нудота, діарея, диспепсія, біль у животі (≥1%). Менш 1% — анорексія, сухість у роті, блювання, гастрит, запор. |
| Опорно-рухова система | Судоми, міалгії, біль у спині, грудній клітці, ногах (≥1%). Менш 1% — артралгія, артрит, фіброміалгія. |
| Серцево-судинна система | Ортостатична гіпотензія, серцебиття, тахі- або брадикардія, аритмії, анемія. |
| Сечовидільна система | Менш ніж 1% — позиви до сечовипускання, інфекції сечових шляхів, порушення функції нирок. |
| Кожні покриви | Сухість, еритема, алопеція, фотосенсибілізація. |
| Алергічні реакції | Кропив’янка, сыпь, зуд, ангіоневротичний набряк (в т.ч. обличчя, губ, язика). |
| Інші | Гіперкаліємія (рівень калію >5,5 ммоль/л) |
*У деяких випадках ці симптоми можуть виникати внаслідок інфекцій верхніх дихальних шляхів.
Взаємодія з іншими препаратами
- Можливе посилення гіпотензивного ефекту при комбінуванні з іншими антигіпертензивними засобами (діуретики, бета-блокатори, симпатолітики).
- Не відмічено клінічно значимого взаємодії з гідрохлортіазидом, дигоксином, непрямими антикоагулянтами, циметидином, фенобарбіталом.
- Підвищує ризик гіперкаліємії при одночасному застосуванні з калійзберігаючими діуретиками та препаратами калію.
- У пацієнтів з дегідратацією можлива надмірна гіпотензія.
Як приймати: дозування та курс лікування
Рекомендації по застосуванню:
- Препарат приймають внутрішньо незалежно від їжі 1 раз на добу.
- При артеріальній гіпертензії звичайна доза – 50 мг. У деяких випадках її можна збільшувати до 100 мг на добу (один або два прийоми).
- Для пацієнтів з серцевою недостатністю початкова доза – 12,5 мг на добу з подальшим поступовим збільшенням через тиждень (до 25 мг, потім 50 мг на добу).
- При прийомі діуретиків у високих дозах рекомендується починати з дози 25 мг.
- Для пацієнтів похилого віку або з порушенням функції нирок корекція дози не потрібна.
- Пацієнтам із хворобами печінки слід призначати нижчі дози.
Передозування
Симптоми: виражене зниження артеріального тиску, тахікардія або брадикардія за рахунок парасимпатичної (вагусної) стимуляції.
Лікування: форсований діурез, симптоматична терапія. Гемодіаліз неефективний для виведення препарату.
Спеціальні вказівки
- Перед початком лікування слід усунути дегідратацію або розпочати терапію з нижчої дози.
- Регулярно контролювати рівень калію в крові, особливо у літніх пацієнтів та пацієнтів з порушенням функції нирок.
- Препарати, що впливають на ренін-ангіотензинову систему, можуть підвищувати концентрацію сечовини та креатиніну у хворих із двобічним стенозом ниркових артерій або стенозом єдиної нирки.