Моносан таблетки 20 мг 30 шт

Зміст статті

• Інструкція та виробник
• Склад
• Фармакологічна дія
• Показання
• Застосування при вагітності та годуванні груддю
• Протипоказання
• Побічні дії
• Взаємодія з іншими препаратами
• Як приймати, курс і дозування
• Передозування
• Спеціальні вказівки
• Форма випуску, умови зберігання та термін придатності

Інструкція та виробник

Моносан таблетки 20 мг, 30 шт — це лікарський засіб, що містить діючу речовину ізосорбіду мононітрат. Виробник препарату – компанія ПРО.МЕД.ЦС (ПРО.МЕД.ЦС), розташована в Празі, Чеська Республіка.

Склад

Фармакологічна дія

Моносан – це антиангінальний препарат, що належить до периферичних вазодилататорів з переважним впливом на венозні судини. Основний механізм дії пов’язаний зі стимуляцією утворення оксиду азоту в ендотелії судин, що активує гуанілатциклазу і підвищує рівень цГМФ – основного медіатора вазодилатації.

Препарат знижує потребу міокарда в кисні за рахунок зменшення переднавантаження та післянавантаження, розширює коронарні судини, покращує перфузію в осередках ішемії, підвищує толерантність до фізичного навантаження у хворих з ішемічною хворобою серця та стенокардією.

Також Моносан сприяє зниженню тиску в малому колі кровообігу, що важливо при серцевій недостатності та легочній гіпертензії. Розширює судини головного мозку, що може викликати головний біль у деяких пацієнтів.

Антиангінальний ефект розвивається через 30-45 хвилин після прийому та тримається 8-10 годин. При регулярному застосуванні може розвиватися толерантність, тому рекомендуються перерви у лікуванні.

Показання

• Профілактика нападів стенокардії у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС);
• Хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії);
• Легочна гіпертензія та легочне серце (у складі комбінованої терапії).

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Застосування Моносана при вагітності можливе лише в разі, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційну загрозу для плода. Препарат протипоказаний при грудному вигодовуванні.

Протипоказання

• Артеріальна гіпотонія (систолічний тиск нижче 100 мм рт.ст., діастолічний нижче 60 мм рт.ст.);
• Артеріальна гіповолемія, низьке центральне венозне тиск (нижче 4-5 мм рт.ст.);
• Шок, судинний колапс;
• Лівошлуночкова недостатність із низьким діастолічним тиском;
• Гострий інфаркт міокарда з вираженою артеріальною гіпотензією;
• Тампонада серця;
• Токсичний набряк легень;
• Підвищений внутрішньочерепний тиск (геморагічний інсульт, ЧМТ);
• Закритокутова глаукома;
• Дитячий та підлітковий вік до 18 років;
• Підвищена чутливість до компонентів препарату та інших нітратів;
• Грудне вигодовування.

Обережність при застосуванні: аортальний або мітральний стенози, ортостатичні порушення, констриктивний перикардит, старший вік, важка анемія, тиреотоксикоз, гіпертрофічна кардіоміопатія, печінкова та ниркова недостатність.

Побічні дії

• З боку серцево-судинної системи: «нітратний» головний біль, головокружіння, гіперемія шкіри обличчя, відчуття жару, тахікардія, зниження артеріального тиску, іноді посилення приступів стенокардії, ортостатичний колапс;
• З боку травної системи: нудота, блювання, сухість у роті, легке печіння язика;
• З боку центральної нервової системи: скутість, сонливість, нечіткість зору, зниження психомоторних реакцій на початку терапії, рідко ішемія мозку;
• Алергічні реакції: шкірний висип, рідко – ексфоліативний дерматит;
• Інші: розвиток толерантності, в тому числі перехресної до інших нітратів.

Взаємодія з іншими препаратами

• Моносан підвищує концентрацію дигідроерготаміну в плазмі крові;
• Барбітурати знижують концентрацію ізосорбіду мононітрату за рахунок прискореного метаболізму;
• Комбінація із антигіпертензивними засобами, периферичними вазодилататорами, нейролептиками, трициклічними антидепресантами, новокаїнамідом, етиловим спиртом, бета-адреноблокаторами, блокаторами кальцієвих каналів може посилювати гіпотензивний ефект;
• Аміодарон, пропранолол, ацетилсаліцилова кислота підсилюють антиангінальний ефект;
• Бета-адреностимулятори та альфа-адреноблокатори можуть знижувати вираженість антиангінальної дії;
• М-холіноблокатори (атропін) підвищують ризик збільшення внутрішньоочного тиску;
• Адсорбенти та обволікаючі засоби знижують всмоктування ізосорбіду мононітрату.

Як приймати, курс і дозування

Дозування встановлюють індивідуально, залежно від тяжкості захворювання. Початкова доза – 10-20 мг одноразово, приймають 1-3 рази на добу. Через 3-5 днів дозу можна підвищити до 40-60 мг за однакової кратності прийому. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 80 мг.

Таблетки приймають внутрішньо після їжі, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини.

Передозування

Симптоми передозування можуть включати головний біль, запаморочення, серцебиття, гіпертермію, гіперемію шкіри, пітливість, нудоту, блювання, діарею, метгемоглобінемію (цианоз, аноксія), гіперпноє, диспное, брадикардію, судоми, порушення зору, підвищення внутрішньочерепного тиску, колапс, непритомність, параліч, кому.

Лікування передбачає промивання шлунку, при метгемоглобінемії – вживання аскорбінової кислоти (1 г внутрішньо або внутрішньовенно) або метиленового синього (1-2 мг/кг внутрішньовенно). При вираженій гіпотензії застосовують внутрішньовенно фенілефрин.

Спеціальні вказівки

• Моносан не призначений для купірування нападів стенокардії;
• Під час лікування потрібно контролювати артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень;
• При артеріальній гіпотонії треба обережно комбінувати з препаратами, що мають позитивний інотропний ефект;
• Для уникнення толерантності рекомендуються перерви в прийомі препарату (24–48 год або 3–5 днів);
• Різко припиняти прийом препарату не рекомендується, потрібне поступове зниження дози;
• Під час лікування можливе зниження швидкості психомоторних реакцій, тому слід уникати керування транспортними засобами та роботи з підвищеною небезпекою.

Форма випуску, умови зберігання та термін придатності