Неулептил капсулы 10 мг 50 шт

Виробник і склад

Неулептил — це препарат у вигляді капсул по 10 мг, 50 штук у упаковці, випускається компанією Фамар Хелс Кеа Сервисез Мадрид С.А.У., Іспанія.

Склад:

• Діюча речовина: перициазин — 10 мг у кожній капсулі;
• Допоміжні речовини: кальцію гідрофосфат дигідрат, магнію стеарат, титан діоксид (Е171), желатин.

Фармакологічна дія

Неулептил — нейролептик із групи піперидинових похідних фенотіазину. Препарат має помірний антипсихотичний та седативний ефект без стимулюючого компонента. Крім того, він володіє такими властивостями:

• адренолітичний;
• спазмолітичний;
• парасимпатолітичний;
• противиразковий;
• протипоствотний;
• гіпотермічний ефект.

Підсилює дію наркотичних і ненаркотичних анальгетиків, снодійних засобів.

Проявляє виражений седативний ефект, зменшує агресивність, збудливість та расторможеність. Має снодійний вплив.

Завдяки вибірковому нормалізуючому впливу на поведінку, Неулептил часто називають "коректором поведінки".

Фармакокінетика

Перициазин добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту (ШКТ). При прийомі всередину концентрація в плазмі нижча, ніж при внутрішньом’язовому введенні, внаслідок ефекту "першого проходження" через печінку та коливається у широких межах.

Зв’язування з білками плазми — 90%. Перициазин інтенсивно проникає у тканини, долаючи гистогематичні бар’єри, зокрема гематоенцефалічний бар’єр. Виявляється в грудному молоці.

Метаболізується в печінці шляхом гідроксилювання і кон’югації; піддається печінковій рециркуляції.

Період напіввиведення (T_1/2) — близько 30 годин. Метаболіти виводяться нирками, з жовчю та калом.

Показання до застосування

• Психопатії;
• Психопатоподібні стани при шизофренії;
• Порушення емоцій при епілепсії.

Протипоказання

Абсолютні протипоказання:

• Закритокутова глаукома;
• Затримка сечі на фоні захворювань передміхурової залози;
• Аденома передміхурової залози;
• Хвороба Паркінсона;
• Агранулоцитоз, порфірія в анамнезі;
• Одночасна терапія леводопою;
• Підвищена чутливість до перициазину.

З обережністю препарат застосовують у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, нирковою та/або печінковою недостатністю, у похилому віці через ризик надмірної седативної та гіпотензивної дії.

Побічні дії

Неулептил зазвичай добре переноситься, але в окремих випадках можливі небажані реакції, які можуть бути як дозозалежними, так і зумовленими індивідуальною чутливістю.

З боку центральної нервової системи:

• Седація або сонливість (часті на початку терапії);
• Апатія, тривожність, зміни настрою;
• Парадоксальні ефекти: безсоння, збудження, інверсія сну, підвищення агресивності;
• Екстрапірамідні розлади: гострі дистонії, паркінсонізм, пізні дистонії, акатизія;
• Угнетення дихання у пацієнтів із предиспозіціями.

З боку вегетативної нервової системи:

• Антихолінергічні реакції: сухість у роті, порушення акомодації, затримка сечі, запори, паралітична кишкова непрохідність.

З боку серцево-судинної системи:

• Постуральна гіпотензія (особливо у літніх пацієнтів);
• Аритмії (передсердні порушення ритму, атріовентрикулярна блокада, потенційно фатальна шлуночкова тахікардія);
• Зміни ЕКГ: подовження інтервалу QT, депресія сегмента ST, поява зубця U і зміни зубця Т;
• Ризик тромбоемболічних ускладнень.

Ендокринні та метаболічні порушення:

• Гіперпролактинемія (аменорея, галаакторея, гінекомастія);
• Збільшення маси тіла;
• Порушення терморегуляції;
• Гіперглікемія, зниження толерантності до глюкози.

Шкірні та алергічні реакції:

• Алергічний дерматит, висип;
• Бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, фотосенсибілізація.

Гематологічні порушення:

• Лейкопенія, агранулоцитоз (рідко).

Інші потенційні ефекти:

• Злоякісний нейролептичний синдром (вимагає негайного припинення лікування);
• Положитиі серологічні тести на антинуклеарні антитіла без клінічних проявів;
• Приапізм, закладеність носа (дуже рідко);
• Синдром відміни при різкому припиненні високих доз препарату;
• Ризик раптової смерті (дуже рідко).

Взаємодія з іншими препаратами

Протипоказані поєднання:

• Дофамінергічні агоністи (леводопа, амантадин, апоморфін тощо) у пацієнтів без хвороби Паркінсона — взаємний антагонізм, зниження ефективності нейролептиків;
• Не слід лікувати екстрапірамідні розлади, викликані нейролептиками, дофамінергічними агоністами;
• Спільне застосування з сультопрідом підвищує ризик шлуночкових аритмій.

Нерекомендовані комбінації:

• Дофамінергічні агоністи у хворих на хворобу Паркінсона — посилення психотичних розладів;
• Алкоголь — підсилення седативного ефекту;
• Амфетамін, клонидин, гуанетидин — зниження ефекту цих засобів;
• Ліки, які подовжують інтервал QT (антиритмічні засоби, деякі антибіотики, трициклічні антидепресанти тощо) — підвищений ризик аритмій.

Необхідна обережність при прийомі разом з:

• Тіазидними діуретиками;
• Гіпотензивними засобами, особливо альфа-блокаторами;
• Засобами, які пригнічують центральну нервову систему (морфін, барбітурати, бензодіазепіни тощо);
• Антихолінергічними засобами;
• Бета-адреноблокаторами;
• Гепатотоксичними препаратами;
• Солями літію;
• Антигіпоглікемічними засобами.

Як приймати, курс лікування та дозування

Неулептил — капсули 10 мг для прийому всередину дорослими пацієнтами. Для дітей застосовується розчин Неулептил 4%.

Дозування підбирається індивідуально, починаючи з мінімальних доз, які поступово можуть збільшуватися.

Дозу слід розділяти на 2–3 прийоми, причому більша частина приймається ввечері.